Дітей, які часто хворіють на респіраторні захворювання, прийнято називати часто-хворіючими.

Нервово-психічний розвиток часто-хворіючих дітей уповільнений. Спостерігається затримка активного мовлення, сенсорного розвитку, конструювання, як основи формування логічного та наочно-образного мислення, порушення моторики дрібних м’язів, що проявляється в труднощах з одяганням, застібанням ґудзиків, зав’язуванням шнурків.

У  таких дітей порушені: зв’язність, виразність, граматичне оформлення та лексичне різноманіття мовлення. 

Причинами частих захворювань у дітей є наступні фактори ризику:

• часті застудні захворювання, ангіни у матері під час вагітності;
• прийняття антибіотиків вагітними;
• токсикоз вагітності;
• стан загрози викидня;
• передчасні пологи;
• патологія пологів;
• асфіксія, низька маса тіла дитини при народженні;
• часті захворювання ГРЗ членами родини дитини;
• штучне годування;
• відсутність загартування на 1-му році життя;
• нерегулярність та коротко тривалість прогулянок;
• відсутність денного сну;
• відсутність літнього відпочинку.

Подолання мовленнєвих вад у частохворіючих дітей здійснюються такими шляхами:

• організація та проведення індивідуальних та під групових занять з розвитку всіх компонентів мовлення (лексична та граматична будова мовлення, зв’язне мовлення, звукова культура мовлення);
• проведення індивідуальних занять з подолання вад звуковимови на яких  формується фонетико - фонематичне сприйняття; активізуються слухове та зорове сприйняття, увага, пам'ять; розвивається фізіологічне та мовленнєве дихання; вдосконалюється загальна та дрібна моторика, оптико-просторова уява;
• регулярне проведення занять з логоритміки в тандемі логопед – музичний керівник – вихователь сприяє значному поліпшенню загальної та дрібної моторики, координації рухів, емоційної сфери, розвитку темпу, ритму, інтонаційній виразності мовлення,  розширенню словникового запасу;
• процедури по загартуванню у поєднанні з лікувальною гімнастикою, масажем, ароматерапією, фітотерапією, вживанням кисневих коктейлів, УФ опроміненням та озонуванням групових приміщень.

Рекомендації батькам

Ваша дитина буде здоровою якщо ви будете заздалегідь планувати вагітність, під час вагітності спостерігатися в жіночій консультації, здійснювати догляд за дитиною під наглядом компетентних спеціалістів.

 Крім того , в оздоровленні частохворіючих дітей батькам необхідно організувати:

• раціональний режим дня (збільшити тривалість сну на 1-1,5 години, виключити заняття та ігри, які ведуть до перевтомлення та надмірного збудження, проводити прогулянки на свіжому повітрі перед сном);
• повноцінне харчування (вводити в щоденний раціон оптимальну кількість білків, жирів, вуглеводів, мінеральних солей та вітамінів);
• загартування (проводити процедури систематично, поступово збільшуючи навантаження, обов’язково після консультації з лікарем);
• лікувально – профілактичні заходи за рекомендацією лікаря (зрошення слизової оболонки носа, полоскання ротової порожнини, інгаляції відварами трав);
• оптимальне фізичне навантаження та масаж (фізкультура, лікувальна фізкультура, точковий та загальний масаж).

      Належність людини до певної статі відіграє важливу роль у процесі формування особистості, на що впливає багато чинників, серед яких одне з основних місць належить мовленню.

Великою мірою через мовлення діти визначають стиль поведінки представників своєї статі та формують ставлення до протилежної статі.

Провідна роль на етапі первинної соціалізації особистості належить  таким агентам виховання як родина, дитячі освітньо-виховні заклади.

Кожен з батьків прагне бути зразком для дитини своєї статі.       Часто дорослий проявляє у спілкуванні з дитиною певні риси,

які звик проявляти по відношенню до дорослого тієї ж статі, що і дитина.

      Дівчаток заохочують до експресивності, і велику увагу

надають вихованню вербальних здібностей.

Від хлопчиків вимагають небагатослівності, але активності.

       Залежно від статі дитини дорослі по-різному вибудовують розмову, обирають її тон.

До дівчинки – ласкавий, ніжний, заспокійливий тон.

До хлопчика – бадьорий, ніжний за тембром, заохочуючий до активності та змагання.

Кожен з батьків особливо зацікавлений в тому, щоб передати

дитині секрети та “магії” власної

статі.

       Можливо тому, батьки  у спілкуванні приділяють більше уваги синам, а матері – донькам.

     Як наслідок, мовлення дівчаток та хлопчиків розвивається по-різному.

У дівчаток зрілість у вимовлянні звуків спостерігається раніше ніж у хлопчиків.

        Дівчатка починають використовувати речення раніше хлопчиків і проявляють тенденцію до більш довгих та зрілих за своєю структурою речень.

      Для зменшення різниці в оволодінні мовленнєвими навичками серед дітей різної статі, батькам необхідно звернути свою увагу на поширення сфер можливостей своєї дитини: хлопчика чи дівчинки, та розвивати потенційні здібності дитини без огляду на її стать.

    Таким чином, батькам потрібно обирати гендерно-нейтральний тон та вид спілкування до своїх дітей.

   Адже, виховання творчої та креативної особистості багато в чому залежить від батьківського спілкування. А, отже, рівень сформованості мовленнєвих

навичок дітей залежить від гендерної атмосфери в родині.

  Гендерна толерантність по відношенню до своєї дитини у контексті спілкування, передбачає сприймання не представника певної статі, а особистість з власними можливостями та потребами.

ПОРАДА1. Не слухати неуважно. (Мені особисто це дуже важко, я так звикла робити дві справи одночасно ... тільки слухати і все для мене втомлює, я тому часто запрошую дитини на прогулянку, або поїхати зі мною кудись і ми говоримо по дорозі, або робити що-небудь разом, наприклад білизна складати і тоді розмовляти).
 ПОРАДА 2. Не задавати зайвих питань і не радити нічого. Замість цього, реагувати розуміюче. Слова типу "А", "Ага" "Зрозуміло", "Цікаво" "Серйозно?" - сказані зацікавленим тоном, дуже допомагають дитині розповідати.
ПОРАДА 3. Не заперечувати почуттям дитини, навіть найсильніших і негативних (ненависть, гнів, заздрість). Краще дати їм ім'я.
ПОРАДА 4. Не вдаватися в довгі логічні пояснення. Краще дати дитині зрозуміти, що його бажання, або розповідь важливі для вас. Можна сказати: "Добре б у мене було стільки грошей і така стайня, щоб я міг купити тобі власного коня" (замість "Нам ніде тримати коня і у нас немає на неї грошей")

ПОРАДА 5. Не обривати мрії дитини. Краще проявити розуміння. Наприклад: дитина: "Коли я виросту, я стану космонавтом" - Мама: "Це дійсно дуже цікава професія, а?"

ПОРАДА 6. Ніяких допитів. Пропозиція типу: "Розкажи мені докладно, що було на день народжені, хто був, з ким ти грався, що приготували?"- викинути з батьківського лексикону, терміново.
 ПОРАДА 7. Не поспішати відповідати на питання. Замість цього - підказувати дитині де він може знайти потрібну йому інформацію.

Мова дитини розвивається під впливом мови дорослих і значною мірою залежить від достатньої мовної практики, нормального соціального і мовного оточення, від виховання і навчання, які починаються з перших днів її життя.

• Розмовляйте зі своєю дитиною під час всіх видів діяльності, таких як приготування їжі, прибирання, одягання-роздягання, гра, прогулянка і т.д. Говоріть про те, що ви бачите, що робить дитина, що роблять інші люди і що бачить ваша дитина.

• Говоріть, використовуючи ПРАВИЛЬНО побудовані фрази, речення. Ваше речення повинне бути на 1-2 слова довше, ніж у дитини. Якщо ваша дитина поки що висловлюється тільки однослівними реченнями, то ваша фраза повинна складатися з 2 слів.

• Задавайте ВІДКРИТІ питання. Це стимулюватиме вашу дитину використовувати декілька слів для відповіді. Наприклад, говоріть «Що він робить?» замість «Він грає?»

• Витримуйте паузу, щоб у дитини була можливість говорити і відповідати на питання.

• Слухайте звуки і шуми. Запитайте «Що це?» Це може бути гавкіт собаки, шум вітру, мотор літака і т.д.

• Розкажіть коротку розповідь, історію. Потім допоможіть дитині розказати цю ж історію вам або кому-небудь ще.

• Якщо ваша дитина вживає всього лише декілька слів у мові, допомагайте їй збагатити свою мову новими словами. Виберіть 5-6 слів (частини тіла, іграшки, продукти) і назвіть їх дитині. Дайте їй можливість повторити ці слова. Не чекайте, що дитина вимовить їх відмінно. Надихніть дитину і продовжуйте їх заучувати. Після того, як дитина вимовила ці слова, введіть ще 5-6 нових слів. Продовжуйте додавати слова до тих пір, поки дитина не взнає більшість предметів навколишнього світу. Займайтеся щодня.

Якщо дитина називає тільки одне слово, почніть учити його коротким фразам. Використовуйте слова, які ваша дитина знає. Додайте колір, розмір, дію. Наприклад, якщо дитина говорить «м’яч», послідовно навчите її говорити «Великий м’яч», «Тетянин м’яч», «круглий м’яч» і т.д.

• Більшість занять проводьте в ігровій формі. Робота з дитиною повинна активізувати мовне наслідування, формувати елементи зв’язного мовлення, розвивати пам’ять і увагу.

• Дуже важливо вже у ранньому віці звернути увагу на мовний розвиток дитини, а не чекати, коли вона «сама заговорить».

Мова дитини розвивається під впливом мови дорослих і значною мірою залежить від достатньої мовної практики, нормального соціального і мовного оточення, від виховання і навчання, які починаються з перших днів її життя.

• Розмовляйте зі своєю дитиною під час всіх видів діяльності, таких як приготування їжі, прибирання, одягання-роздягання, гра, прогулянка і т.д. Говоріть про те, що ви бачите, що робить дитина, що роблять інші люди і що бачить ваша дитина.

• Говоріть, використовуючи ПРАВИЛЬНО побудовані фрази, речення. Ваше речення повинне бути на 1-2 слова довше, ніж у дитини. Якщо ваша дитина поки що висловлюється тільки однослівними реченнями, то ваша фраза повинна складатися з 2 слів.

• Задавайте ВІДКРИТІ питання. Це стимулюватиме вашу дитину використовувати декілька слів для відповіді. Наприклад, говоріть «Що він робить?» замість «Він грає?»

• Витримуйте паузу, щоб у дитини була можливість говорити і відповідати на питання.

• Слухайте звуки і шуми. Запитайте «Що це?» Це може бути гавкіт собаки, шум вітру, мотор літака і т.д.

• Розкажіть коротку розповідь, історію. Потім допоможіть дитині розказати цю ж історію вам або кому-небудь ще.

• Якщо ваша дитина вживає всього лише декілька слів у мові, допомагайте їй збагатити свою мову новими словами. Виберіть 5-6 слів (частини тіла, іграшки, продукти) і назвіть їх дитині. Дайте їй можливість повторити ці слова. Не чекайте, що дитина вимовить їх відмінно. Надихніть дитину і продовжуйте їх заучувати. Після того, як дитина вимовила ці слова, введіть ще 5-6 нових слів. Продовжуйте додавати слова до тих пір, поки дитина не взнає більшість предметів навколишнього світу. Займайтеся щодня.

Якщо дитина називає тільки одне слово, почніть учити його коротким фразам. Використовуйте слова, які ваша дитина знає. Додайте колір, розмір, дію. Наприклад, якщо дитина говорить «м’яч», послідовно навчите її говорити «Великий м’яч», «Тетянин м’яч», «круглий м’яч» і т.д.

• Більшість занять проводьте в ігровій формі. Робота з дитиною повинна активізувати мовне наслідування, формувати елементи зв’язного мовлення, розвивати пам’ять і увагу.

• Дуже важливо вже у ранньому віці звернути увагу на мовний розвиток дитини, а не чекати, коли вона «сама заговорить».