Сучасний вихователь закладу дошкільної освіти - це творчий педагог, який активно впроваджує інноваційні методи роботи з дітьми й безперервно працює над самовдосконаленням та фаховим розвитком.

         Важливим показником успішної діяльності є наявність педагогічних напрацювань та відкриттів, які в узагальненому вигляді становлять досвід роботи вихователя ЗДО. Він є основою та фундаментом для науково-методичної роботи педагогічних колективів, що сприяє підвищенню кваліфікаційного рівня працівників, забезпечує розвиток майстерності вихователя та поліпшує якість навчання та виховання в цілому.

Портрет сучасного вихователя

1.Ефективно організовує освітній процес з дошкільниками. Розробляє таку систему навчання, щоб не тільки давати знання, але й навчати самостійно мислити (!), збуджувати інтерес вихованців до творчого пошуку.

2.Створює умови - сучасний освітній простір (!) для набуття кожною (!) дитиною життєво необхідних компетенцій; досягає високих (!) результатів в особистісному розвитку вихованців.

3.Вміє налагодити з кожною дитиною продуктивну (!)  й емоційно прийнятну для обох сторін взаємодію.

4.Володіє рефлексією (!), емпатією, проявляє доброзичливість, чуйність, урівноваженість, витонченість,  толерантність, людяність.

5.Володіє дослідницькими здібностями (!), відкритий до інновацій, постійного професійного навчання, самоосвіти (!), збагачення свого творчого фахового доробку. Має власні педагогічні напрацювання та відкриття (!), які в узагальненому вигляді становлять досвід роботи вихователя (Педагог опановує чи удосконалює фахові знання не тому, що треба чи хтось вимагає, а тому що це цікаво, корисно та ефективно у роботі). 6.Методично досконалий (!). Активно впроваджує нові підходи до організації освітньої діяльності, нові методи і технології, освітні подорожі та ситуації тощо.

7.Є носієм прогресивних ідей, не вижидає вказівок згори, а працює віддано і творчо на позитивний результат (!).

8.Активно використовує ІКТ-технології (!) в освітній процес, електронні засоби навчання, володіє основами комп'ютерної грамотності.

9.Займає активну життєву і громадську позицію, має добре сформовані національну самосвідомість і патріотичні почуття (!).

10.Має розвинуте позитивне ставлення до життя, внутрішнє психологічне налаштування на успіх, ігнорує негативні думки, нікого не підбурює, а лише підтримує, направляє, допомагає в досягненні успіху.

11.Завжди усміхається та випромінює щирість і доброту. Найактуальніша вимога для сучасного вихователя: постійно оновлювати свої вже сформовані професійні знання, уміння й навички

Педагогічний такт можна вважати  основою педагогічної майстерності.

Такт — необхідна умова успішного спілкування між людьми. Тактовна людина намагається вести себе в колективі так, щоб ні своїм зовнішнім виглядом, ні необережним словом не зіпсувати настрій навколишнім.

Вихователь, який володіє педагогічним тактом, стриманий, але вимогливий педагог, який не буде закривати очі не неприпустимі вчинки вихованців, не боїться зробити будь-кому з них строге зауваження, але робить це вміло, у формі, яка не принижує ні дитину, ні дорослого. Тактовний педагог володіє великим і активним запасом різноманітних способів впливу на дітей. Це і сила волі, стриманість, уважність, послідовність, кмітливість, гумор і іронія, усмішка, погляд, десятки відтінків голосу. Педагоги, які із широкого діапазону способів впливу користуються лише незначними, втрачають багато можливостей встановити контакт із дітьми та дорослими.

Такт потрібний вихователю не тільки в його взаєминах з дітьми, а й з їхніми батьками, своїми колегами, узагалі з іншими людьми.

Контакт між вихователем і батьками можливий тоді, коли й ті, й інші усвідомлюють, що в них загальна мета – добре виховання й навчання дітей, котрої можна досягти тільки загальними зусиллями. Для цього педагогу необхідно показати батькам, що він любить дітей такими, які вони є, з усіма плюсами та мінусами, а також стурбований їхньою долею, як і батьки.

Основним засобом установлення контакту з батьками для педагога є він сам, вірніше, його педагогічний імідж, що включає в себе професійні знання, уміння їх давати та любов до дітей. Тому вихователю необхідно керуватись такими правилам взаємодії та способами встановлення контактів з родиною.

Перше правило. В основі роботи педагога з родиною повинні бути дії та заходи, спрямовані на зміцнення та підвищення авторитету батьків.

Друге правило. Довіра до виховних можливостей батьків. Підвищення рівня їхньої педагогічної культури й активності у вихованні.

Третє правило. Педагогічний такт, неприпустимість необережного втручання в життя родини.

Четверте правило. Життєстверджуюче налаштування в рішенні проблем виховання, опора на позитивні якості дитини, на сильні сторони сімейного виховання. Орієнтація на успішний розвиток особистості.

Педагог повинен бути мислителем, передбачати можливі наслідки своїх слів і вчинків, правильно оцінювати їх, щоб, змінивши форму поведінки, послабити небажані і шкідливі для педагогічного процесу впливи. Він, розв’язуючи складні питання взаємин у колективі, повинен відкидати будь-які догматичні підходи. Найкращим інколи може бути несподіване, оригінальне, неповторне рішення.