ВИТЯГ ЗІ СТАТУТУ КЗДО КТ№303 КМР
п.7.3. Права та обов`язки батьків або осіб, які їх замінюють:
* обирати та бути обраними до органів громадського самоврядування закладу
з питань навчання та виховання дітей;
* брати участь у поліпшені навчально-виховного процесу та зміцненні
матеріально-технічної бази закладу;
* захищати в органах громадського самоврядування закладу та у відповідних
державних і судових органах законні інтереси своїх дітей;
* заслуховувати звіти завідуючої та вихователів закладу про роботу в групах
Батьки або особи, які їх замінюють, зобов`язані (стаття 36 Закону України "Про дошкільну осівту):
* своєчасно вносити плату за утримання дитини в закладі в установленому порядку;
* своєчасно сповіщати заклад про можливість відсутності або хвороби дитини
ПОЛОЖЕННЯ ПРО БАТЬКІВСЬКІ КОМІТЕТИ (РАДУ)
1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1.1. Положення про батьківські комітети (раду) комунального комбінованого дошкільного навчального закладу (далі – комітети) визначає їх функції у державно-громадській системі управління дошкільний навчальним закладом (далі – заклад).
1.2. Комітети є добровільними органами громадського самоврядування, створеними на основі єдності інтересів батьків щодо реалізації прав та обов’язків своїх дітей під час організації їх життєдіяльності у закладі.
1.3. У своїй діяльності комітети керуються Конституцією України, Законами України “Про освіту”, “Про дошкільну освіту”, “Про об’єднання громадян”, Конвенцією ООН “Про права дитини”, Положенням про дошкільний навчальний заклад, Статутом комунального комбінованого дошкільного навчального закладу № 303, цим положенням та іншими нормативно-правовими актами в галузі освіти та міжнародним законодавством з прав дитини.
1.4. Рішення про заснування комітетів груп (групи) або закладу та кількість членів комітету приймаються на загальних зборах батьків відповідних груп (групи) або закладу.
1.5. Легалізація (офіційне визнання) комітетів є обов’язковою і здійснюється шляхом видання відповідного наказу по дошкільному навчальному закладу після письмового повідомлення керівникцтва закладу (надання протоколу батьківських зборів) про їх заснування.
2. МЕТА, ЗАВДАННЯ, ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ДІЯЛЬНОСТІ
2.1. Метою діяльності комітетів є захист законних інтересів дітей в органах громадського самоврядування закладу, у відповідних державних, судових органах, забезпечення постійного та систематичного взаємовзв’язку батьків та педагогісного колективу закладу, а також надання допомоги батькам та педагогічному колективу щодо реалізації завдань дошкільної освіти.
2.2. Основним завдання діяльності комутетів є сприяння створенню умов для:
• забезпечення та зміцнення здоров’я дітей
• формування основ соціальної адаптації та життєвої компетентності дітей
• виховання у дітей елементів природодоцільного світогляду, розвитку позитивного емоційно-ціннісного ставлення до довкілля
• утвердження емоційно-ціннісного ставленн до практичної та духовної діяльності людини
• розвитку потреби реалізації творчих здібностей дітей
• всебічного зміцнення зв’язків між родинами, навчальним закладом і громадскістю з метою встановлення єдності їх виховного впливу на дітей
• залучення батьківської громадскості до організації дозвілля та оздоровлення дітей
• організації роботи з поширення психолого-педагогічних і правових знань серед батьків, підвищення їх відповідальності за розвиток і виховання дітей, обмін позитивним досвідом родинного виховання
• вирішення питань розвитку матеріально-технічної бази навчального закладу та його благоустрою
• сприяння соціально-правовому захисту учасників навчально-виховного процесу
2.3. Основними принципами діяльності комітетів є:
• законність
• гласність
• колегіальність
• толерантність
• виборність
• організаційна самостійність в межах повноважень, визначених цим положенням та законодавством
• підзвітність і відповідальність перед загальними зборами батьків закладу, груп (групи)
3. ПОРЯДОК СТВОРЕННЯ БАТЬКІВСЬКИХ КОМІТЕТІВ (РАДИ)
3.1. Комітет груп (групи) формується з батьків або осіб, які їх замінюють, однієї чи декількох груп і діє від їх імені.
3.2. Комітет груп (групи): голова, заступник голови та секретар обираються на зборах батьків дітей, які формують групу (групи) на початку навчального року. Кількісний склад та строк повноважень комітету визначаються зборами батьків дітей, які формують групу (групи).
3.3. Комітет закладу формується з голів (представників) усіх комітетів груп, та з інших батьків за рекомендацією комітетів груп закладу.
3.4. Кількісний склад комітету закладу, строк його повноважень визначаються загалльними зборами батьків або радою цього закладу. При цьому від комітету кожної групи в склад комітету закладу входить не менше одного представника. Із складу комітету обирається голова, його заступник та секретар.
3.5. У випадку, коли член комітету достроково складає свої повноваження, вибори нового члена відбуваються на батьківських зборах.
3.6. Комітети закладів, що формують освітній округ або знаходяться у складі навчально-виховного об’єднання, можуть створювати комітет округу.
4. ОРГАНІЗАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ БАТЬКІВСЬКИХ КОМІТЕТІВ (РАДИ)
4.1. Збори батьків дітей, які формують групу (групи) проводяться за рішенням
комітету груп (групи) не рідше двох разів на рік.
4.2. Комітет закладу у разі необхіднлсті може скликати загальні збори батьків дітей, які відвідують заклад. Правомочний склад зборів становить не менше як дві третини від загальної кількості його членів. Рішення приймаються простою більшістю голосів та узгоджуються з завідуючою закладом.
4.3. У разі неможливості проведення загальних зборів батьків дітей, які відвідують заклад, питання, що потребують розгляду загальними зборами, можуть виносистися на обговорення зборів батьків дітей групи, яких стосуються ці питання.
4.4. Рішення зборів батьків, комітетів доводяться до відома батьків, керівництва закладу і за необхідності, відповідного органу управління освітою у 10-денний строк (шляхом надання протоколу).
4.5. Комітети планують свою роботу на підставі плану роботи закладу, рішень зборів батьків, рекомендацій завідуючої, вихователів, громадскості. План роботи має вільну форму і затверджується головою відповідного комітету.
План роботи комісій, створених при комітеті, є складовими плану роботи комітету.
4.6. При недосягненні згоди між завідуючою і більшістю членів комітету закладу питання вирішуються районними у місті органами управління освітою; між вихователями групи і комітетом групи – керівництвом цього закладу.
4.7. Комітети звітують про свою роботу перед загальними зборами батьків дітей, які відвідують заклад один раз на рік – в день виборів нового складу комітетів. На вимогу більшості батьків можуть проводитися позачергові звіти комететів.
4.8. Секретар комітету веде протоколи засідань і зборів, що зберігаються у справах дошкільного навчального закладу і передаються за актом новому складу відповідних комітетів. Строк зберігання протоколів – 3 роки.
4.9. Керівництво і працівники закладу не несуть відповідальності за стан оформлення протоколів.
5. ПРАВА ТА ОБОВ’ЯЗКИ КОМІТЕТІВ
1.1 Комітети мають право:
• брати участь в обстеженні житлово-побутових умов вихованців, які перебувають у несприятливих соціально-економічних умовах;
• встановлювати зв’язки з місцевими органами виконавчої влади та місцевого самоврядування, органами внутрішніх справ, громадськими організаціями, підприємствами, навчальними та науковими установами щодо надання фінансової та матеріально-технічної допомоги закладу, захисту здоров’я і життя вихованців, організації підвозу та харчування вихованців, благоустрою та з питань забезпечення санітарно-гігієнічних умов у закладі;
• сприяти залученню додаткових джерел фінансуваня закладу; кошти батьків або осіб, які їх замінюють, добровільні пожертвування і цільові внески фізичних і юридичних осіб, інших коштів, не заборонених чинним законодавством України;
• вносити на розгляд керівництва (педагогічної, піклувальної рад) закладу пропозиції щодо зміни типу закладу, його статусу, вдосконалення умов організації життєдіяльності дітей, організаційно-господарських питань, які мають бути розглянуті керівництвом закладу в місячний термін і результати розгляду доведені до відома батьків;
• звертатися до завідуючої, педагогів, піклувальної, або педагогічної ради закладу щодо роз’яснення стану і перспектив роботи закладу та з окремих питань, що турбують батьків;
• за необхідності заслуховувати звіти комітетів і надавати допомогу щодо полупшення їх роботи;
• скликати позачергові загальні збори батьків (конференції);
• створювати блгодійні фонди відповідно до чинного законодавства, у т.ч. контролювати надходження і розподіл грошей, брати участь у вирішенні інших питань, передбачених статутом цих фондів;
• надавати пропозиції завідуючій закладу щодо виділення з благодійного фонду матеріальної допомоги вихованцям закладу та стимулювання діяльності педагогічних працівників закладу;
• сприяти покращенню харчування вихованців закладу;
• сприяти дотриманню санітарно-гігієнічних та матеріально-технічних умов функціонування закладу;
• брати участь у прийнятті рішень стосовно організації оздоровлення вихованців закладу;
• сприяти організації інноваційної та експериментальної діяльності дошкільного закладу.
1.2 Комітети можуть створювати постійні або тимчасові комісії з окремих напрямів роботи. Чисельність комісій та зміст їх роботи визначаються комітетами та затверджуються їх головами.
1.3 Комітети зобов’язані:
• виконувати плани роботи, затверджені головою відповідного комітету;
• вести протоколи засідань зборів батьків, що зберігаються в справах закладу та передаються за актом новообраному комітету;
• надавати інформацію про свою діяльність за проханням завідуючої закладу або відповідного органу управління освітою;
• у разі потреби організовувати чергування батьків під час культурно-масових заходів у закладі з метою збереження життя і здоров’я його вихованців;
• звітувати перед загальними зборами батьків (конференціями)
1.4 Голова комітету закладу є членом педагогічної ради закладу. Він може брати участь у засіданнях педагогічної ради закладу під час розгляду питань, внесених до компетенції комітету, з правом дорадчого голосу.
1.5 Голова (представник) комітету може бути членом атестаційної комісії для проведення атестації педпгогічних працівників закладу.
6. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
6.1 Комітети можуть виконувати й інші функції, передбачені статутом закладу.
6.2 Заклад на основі Примірного положення може розробити власне Положення про батьківський комітет (раду) з урахуванням специфіки своєї діяльності та вимог до сттутних докуметнів, визначених у статті 13 Закону України “Про об’єднання громадян”.
Чи мають право неповнолітні особи забирати своїх братів і сестер з дошкільного навчального закладу?
Відповідно до статті 150 Сімейного кодексу України від 10 січня 2002 р. №2947- ІІІ (із змінами, далі — (сімейний кодекс) батьки зобов’язані піклуватися про здоров’я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.Частиною 6 статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 р. № 2402-ІІІ (із змінами, далі — Закон № 2402) встановлено, що батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров’я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов’язків відповідно до Закону № 2402. У частині 3 статті 8 Закону України «Про дошкільну освіту» від 11 липня 2001 р. № 2628- ІІІ (із змінами, далі — Закон № 2628) зазначено, що батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність перед суспільством і державою за розвиток, виховання і навчання дітей, а також збереження їх життя, здоров’я, людської гідності.Згідно з частиною 2 статті ІІ Закону № 2628, дошкільний навчальний заклад створює безпечні та нешкідливі умови розвитку, виховання та навчання дітей, режим роботи, умови для фізичного розвитку та зміцнення здоров’я відповідно до санітарно-гігієнічних вимог та забезпечує їх дотримання.Тобто, вищезазначені норми встановлюють відповідальність батьків або осіб, які їх замінюють, та дошкільного навчального закладу за навчання дітей, збереження їх життя та здоров’я тощо.Крім того, слід зазначити, що відповідно до частини І статті 6 Сімейного кодексу, правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття.Частина 2 статті 6 Сімейного кодексу визначає, що малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років. Неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.Відповідно до статті 32 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 р. № 435-ІV (із змінами, далі — Цивільний кодекс) фізичні особи у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років мають неповну цивільну дієздатність.Умови набуття та надання повної цивільної дієздатності визначаються статтями 34 та 35 Цивільного кодексу.3 огляду на це, забирати з дошкільного навчального закладу своїх братів та/або сестер має право лише особа, яка досягла повноліття.
НОРМАТИВНО-ПРАВОВА БАЗА, ЯКА РЕГЛАМЕНТУЄ ОБОВ’ЯЗКИ БАТЬКІВ
Закон України «Про охорону дитинства»
Стаття 12. Права, обов’язки та відповідальність батьків за виховання та розвиток дитини
Виховання в сім’ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов’язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров’я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Держава надає батькам або особам, які їх замінюють, допомогу у виконанні ними своїх обов’язків щодо виховання дітей, захищає права сім’ї, сприяє розвитку мережі дитячих закладів.
Позбавлення батьківських прав або відібрання дитини у батьків без позбавлення їх цих прав не звільняє батьків від обов’язку утримувати дітей.
Порядок і розміри відшкодування витрат на перебування дитини в будинку дитини, дитячому будинку, дитячому будинку-інтернаті, школі-інтернаті, дитячому будинку сімейного типу, прийомній сім’ї, іншому закладі для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, встановлюються законодавством України.
Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров’я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов’язків відповідно до закону.
У разі відмови від надання дитині необхідної медичної допомоги, якщо це загрожує її здоров’ю, батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність згідно з законом. Медичні працівники у разі критичного стану здоров’я дитини, який потребує термінового медичного втручання, зобов’язані попередити батьків або осіб, які їх замінюють, про відповідальність за залишення дитини в небезпеці.
Цивільний кодекс України
Стаття 1178. Відшкодування шкоди, завданої малолітньою особою.
1. Шкода, завдана малолітньою особою (яка не досягла чотирнадцяти років), відшкодовується її батьками (усиновлювачами) або опікуном чи іншою фізичною особою, яка на правових підставах здійснює виховання малолітньої особи, - якщо вони не доведуть, що шкода не є наслідком несумлінного здійснення або ухилення ними від здійснення виховання та нагляду за малолітньою особою.
Стаття 1178. Відшкодування шкоди, завданої неповнолітньою особою.
1. Неповнолітня особа (у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років) відповідає за завдану шкоду самостійно на загальних підставах.
2. У разі відсутності у малолітньої особи майна, достатнього для відшкодування завданої неї шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками (усиновлювачами) або піклувальниками, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини …
Кодекс України про адміністративні правопорушення
Стаття 184. Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов’язків щодо виховання дітей
Ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов’язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей — тягне за собою попередження або накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, - тягнуть за собою накладення штрафу від двох до чотирьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, - тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від трьох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вчинення неповнолітніми діянь, що містять ознаки злочину, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України (2001-05, 2002-05), якщо вони не досягли віку, з якого настає кримінальна відповідальність, - тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, що їх замінюють, від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Кримінальний кодекс України
Стаття 166. Злісне невиконання обов’язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування
Злісне невиконання батьками, опікунами чи піклувальниками встановлених законом обов’язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування, що спричинило тяжкі наслідки, - карається обмеженням волі на строк від двох до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк.
Сімейний кодекс України
Стаття 164. Підстави позбавлення батьківських прав
1. Мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він:
1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров’я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;
2) ухиляються від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини;
3) жорстоко поводяться з дитиною;
4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;
5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;
6) засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.
2. Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав з підстав, встановлених пунктами 2, 4 і 5 частини першої цієї статті, лише у разі досягнення ними повноліття.
3. Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них.
4. Якщо суд при розгляді справи про позбавлення батьківських прав виявить у діях батьків або одного з них ознаки злочину, він порушує кримінальну справу.
5. Рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили суд надсилає державному органу реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.
Закон України «Про освіту»
Стаття 59. Відповідальність батьків за розвиток дитини
1. Виховання в сім’ї є першоосновою розвитку дитини як особистості.
2. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.
3. Батьки та особи, які їх замінюють, зобов’язані:
- постійно дбати про фізичне здоров’я, психічний стан дітей, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей;
- поважати гідність дитини, виховувати працелюбність, почуття доброти, милосердя, шанобливе ставлення до державної і рідної мови, сім’ї, старших за віком, до народних традицій та звичаїв;
- виховувати повагу до національних, історичних, культурних цінностей українського та інших народів, дбайливе ставлення до історико-культурного надбання та навколишнього природного середовища, любов до своєї країни;
- сприяти здобуттю дітьми освіти у навчальних закладах або забезпечувати повноцінну домашню освіту відповідно до вимог щодо її змісту, рівня та обсягу;
- виховувати повагу до законів, прав, основних свобод людини.
4. Держава надає батькам і особам, які їх замінюють, допомогу у виконанні ними своїх обов’язків, захищає права сім’ї.
Закон України «Про загальну середню освіту»
Стаття 47. Відповідальність за порушення законодавства про загальну середню освіту
1. Посадові особи і громадяни, винні у порушенні законодавства про загальну середню освіту, несуть відповідальність у порядку, встановленому законами України.
2. Шкода, заподіяна учнями (вихованцями) загальноосвітньому навчальному закладу, відшкодовується відповідно до законодавства України.
3. Злісне ухилення батьків від виконання обов’язків щодо здобуття їх неповнолітніми дітьми повної загальної середньої освіти може бути підставою для позбавлення їх батьківських прав.
Положення про загальноосвітній навчальний заклад
56. У разі невиконання батьками та особами, які їх замінюють, обов’язків, передбачених законодавством, загальноосвітній навчальний заклад може порушувати клопотання про відповідальність таких осіб, у тому числі позбавлення їх батьківських прав.
