https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-zatverdzhennya-profesijnogo-standartu-vihovatel-zakladu-doshkilnoyi-osviti

Професійний стандарт містить умови та критерії для визначення відповідності професійної кваліфікації особи вимогам до роботи на посаді вихователя закладу дошкільної освіти, а також втілює сучасний підхід до визначення переліку трудових функцій та трудових дій/операцій, опису загальних і професійних компетентностей вихователя закладу дошкільної освіти.

Окрім того, професійні компетентності вихователя розкриті відповідно до кваліфікаційних категорій педагогічних працівників (спеціаліст, спеціаліст другої категорії, спеціаліст першої категорії, спеціаліст вищої категорії).

Розроблений професійний стандарт «Вихователь закладу дошкільної освіти» слугуватиме орієнтиром для розроблення стандартів вищої освіти, освітніх (освітньо-професійних та освітньо-наукових) програм, навчальних програм і модулів для всіх форм та видів професійної підготовки, а також для розроблення навчально-методичних матеріалів до цих навчальних програм (модулів); проведення оцінки відповідності компетентностей працівників, випускників закладів освіти вимогам професійного стандарту; використання у сфері управління персоналом, в тому числі його сертифікації та атестації; використання під час проведення процедур підтвердження результатів неформального професійного навчання осіб; формування єдиних критеріїв виконання вимог до здатностей (компетентностей) особи, незалежно від шляхів їх отримання.

                                                           http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/KP190800.html

Педагогічне звання — ознака визнання професійних заслуг працівника. Адже на присвоєння педагогічного звання подають клопотання педагогічна рада чи директор закладу дошкільної освіти. Та самого клопотання замало: необхідно ще й відповідати вимогам. Педагогічні звання присвоюють працівникам закладів дошкільної освіти за їх відповідності вимогам до рівня професійної підготовки та кваліфікації, визначеним у пунктах 5.2–5.4 Типового положення про атестацію педагогічних працівників.

1. Атестація педагогічних працівників поділяється на чергову та позачергову.
2. Чергова атестація проводиться один раз у п'ять років згідно з графіком, складеним безпосередньо в навчально-виховному закладі.

         Педагогічним працівникам, які пройшли чергову атестацію, визначається відповідність (відповідність за умови, невідповідність) посаді, яку займають, встановлюється або підтверджується (не підтверджується) одна з кваліфікаційних категорій, визначається посадовий оклад (ставка заробітної плати), а також може бути присвоєне, підтверджене (не підтверджене) педагогічне звання.

         Не розглянуті атестаційною комісією (не підтверджені або не змінені) протягом 5-ти років з дня встановлення (присвоєння) кваліфікаційні категорії, посадові оклади (ставки заробітної плати), педагогічні звання втрачають чинність.

        Якщо педагогічні працівники з поважних або незалежних від них причин не можуть пройти чергову атестацію, то за погодженням з атестаційною комісією вищого рівня термін дії попереднього рішення атестаційної комісії при навчальному закладі може бути подовженим на один рік. (Пункт 3.2 доповнено абзацом четвертим згідно з Наказом Міносвіти № 419 від 01.12.98)

        Педагогічним працівникам, які відмовились від чергової атестації, встановлюється кваліфікаційна категорія на ступінь нижча від тієї, яку вони мали за наслідками попередньої атестації (кваліфікаційна категорія "спеціаліст" у даному разі залишається без змін); працівникам, для яких не передбачені кваліфікаційні категорії, визначається оплата праці за нижчим посадовим окладом (ставкою заробітної плати); для працівників з педагогічним званням припиняється чинність відповідного звання. Не допускається відмова від атестації педагогічних працівників, щодо яких постало питання про їх невідповідність займаній посаді.

3. Позачергова атестація проводиться не раніше як через два роки з дня видання керівником навчального закладу, органом державного управління освітою відповідного наказу за підсумками атестації після попередньої атестаціїякі:
   • виявили бажання підвищити раніше встановлену їм кваліфікаційну категорію;
   • порушили питання про присвоєння їм педагогічного звання;
   • знизили в міжатестаційний період рівень своєї професійної діяльності (за наявності аргументованого подання керівника або ради навчально-виховного закладу).
4. Для осіб, які раніше не атестувались, позачергова атестація допускається за умови роботи в даному навчально-виховному закладі не менше року. Ця вимога не поширюється на педагогічних працівників, які мають вчені звання або наукові ступені за наявності трирічного науково-педагогічного стажу.

"СПЕЦІАЛІСТ" присвоюється педагогічним працівникам з повною вищою освітою, діяльність яких характеризується: здатністю забезпечувати засвоєння учнями навчальних програм; знанням основ педагогіки, психології, дитячої та вікової фізіології; знанням теоретичних основ та сучасних досягнень науки з предмета, який вони викладають; використанням інформаційно-комунікаційних технологій, цифрових освітніх ресурсів у навчально-виховному процесі; вмінням вирішувати педагогічні проблеми; вмінням установлювати контакт з учнями (вихованцями), батьками, колегами по роботі; додержанням педагогічної етики, моралі. Випускникам вищих навчальних закладів, які отримали повну вищу освіту, при прийомі на роботу встановлюється кваліфікаційна категорія "спеціаліст";

"СПЕЦІАЛІСТ ДРУГОЇ КАТЕГОРІЇ" присвоюється педагогічним працівникам, які відповідають вимогам, встановленим до працівників з кваліфікаційною категорією "спеціаліст", та які постійно вдосконалюють свій професійний рівень; використовують диференційований та індивідуальний підхід до учнів; володіють сучасними освітніми технологіями, методичними прийомами, педагогічними засобами, різними формами позаурочної (позанавчальної) роботи та їх якісним застосуванням; застосовують інноваційні технології у навчально-виховному процесі; знають основні нормативно-правові акти у галузі освіти; користуються авторитетом серед колег, учнів та їх батьків. Стаж роботи на педагогічній посаді не менше 2 років;

"СПЕЦІАЛІСТ ПЕРШОЇ КАТЕГОРІЇ" присвоюється педагогічним працівникам, які відповідають вимогам, встановленим до працівників з кваліфікаційною категорією "спеціаліст другої категорії", та які використовують методи компетентнісно-орієнтованого підходу до організації навчального процесу; володіють технологіями творчої педагогічної діяльності з урахуванням особливостей навчального матеріалу і здібностей учнів; впроваджують передовий педагогічний досвід; формують навички самостійно здобувати знання й застосовувати їх на практиці; уміють лаконічно, образно і виразно подати матеріал; вміють аргументувати свою позицію та володіють ораторським мистецтвом. Стаж роботи на педагогічній посаді не менше 5 років;

"СПЕЦІАЛІСТ ВИЩОЇ КАТЕГОРІЇ" присвоюється працівникам, які відповідають вимогам, встановленим до працівників з кваліфікаційною категорією "спеціаліст першої категорії", та які володіють інноваційними освітніми методиками й технологіями, активно їх використовують та поширюють у професійному середовищі; володіють широким спектром стратегій навчання; вміють продукувати оригінальні, інноваційні ідеї; застосовують нестандартні форми проведення уроку (навчальних занять); активно впроваджують форми та методи організації навчально-виховного процесу, що забезпечують максимальну самостійність навчання учнів; вносять пропозиції щодо вдосконалення навчально-виховного процесу в навчальному закладі. Стаж роботи на педагогічній посаді - не менше 8 років.

Присвоєння кваліфікаційних категорій за результатами атестації

 здійснюється послідовно.

Самоосвіта - це самостійне поповнення знань із різних джерел з урахуванням інтересів, схильностей кожного педагога та об'єктивних потреб дошкільного закладу. Ст. 8. нового Закону «Про освіту».  Організація самоосвіти педагогів - одна з найважливіших індивідуальних форм методичної роботи та одна з форм підвищення їх кваліфікації.

          Суть самоосвіти: оволодіння технікою й культурою розумової праці; уміння долати фахові інтелектуальні та практичні проблеми; уміння самостійно працювати як над особистісним самовдосконаленням, так і над професійним. Мотиви для самоосвіти й професійного самовдосконалення: професійний успіх; подолання професійних труднощів; професійне визнання; підвищення якості освітнього процесу; підвищення кваліфікаційної категорії; покращення матеріального стану; кар'єрний ріст; інші.

Підвищення професійної майстерності - обов'язок кожного сучасного педагога:

•  Систематично ознайомлюватися з психолого-педагогічною та фаховою методичною літературою, збирати відповідну інформацію.
• Вивчати досвід колег, відвідувати їх заняття.
• Поглиблено працювати над певною індивідуальною темою, проблемою самоосвіти, освітнім проектом.
• Брати участь у різних формах методичної роботи. - Активізувати експериментально-пошукову діяльність.
• Розробляти власні методики, системи, дидактичні матеріали тощо.
• Готувати статті, реферати, консультації, доповіді .
• Обмінюватися досвідом роботи на сайті ДНЗ .
• Займатися видавничою діяльністю тощо.

Напрями індивідуальної самоосвітньої діяльності: індивідуальна робота - одна з основних форм самоосвіти, яка полягає у виборі індивідуальної проблемної теми з різних напрямів самоосвітньої діяльності, це може бути:

• фаховий, професійний - відповідає напряму діяльності педагога ЗДО;
• психолого-педагогічний - зорієнтований на удосконалення педагогічної взаємодії

         з дітьми, а також їхніми батьками;

• психологічний - сприяє формуванню певного іміджу, стилю спілкування, розвиває

         мистецтво впливу та лідерські якості тощо;

• методичний - сприяє вивченню технологій, форм, методів і прийомів навчання

          дошкільників;

• інтелектуальний - забезпечує поповнення загальноосвітніх знань;
• інформаційно-комп'ютерний - сприяє опануванню навичок роботи з новими
•  електронними ресурсами та технологіями;
• художньо-естетичний - розширює картину світу педагога, робить його

         одухотвореним, а також стимулює особистісний розвиток засобами театрального,

         образотворчого, вокального, танцювального мистецтва тощо;

• історичний - забезпечує розуміння історії розвитку дошкільної науки, а також

         дослідження, аналізування та узагальнення педагогічного досвіду попередників задля

         поліпшення сучасного освітнього процесу в ЗДО;

• лінгвістичний - забезпечує вивчення іноземних мов;
• здоров'язбережувальний - допомагає переорієнтувати освітній процес у

         здоров'язбережувальне русло як щодо дитини, так і щодо дорослого тощо.

Примітка. Вибір проблемної теми самоосвіти педагога (на 3-5 років) залежить від  інтересів, прагнень та професійної необхідності педагога та річних завдань закладу. Індивідуальна тема самоосвіти також має залежати від науково-методичної проблеми, над якою працює заклад дошкільної освіти, з урахуванням індивідуального досвіду та професійної майстерності кожного педагога.

Тематикою самоосвіти педагога може бути:

• одне з річних завдань ЗДО;
• проблема, яка викликає у педагога труднощі;
• поповнення знань та практичних умінь з уже наявного досвіду;
• проблема, яка є предметом особливого інтересу педагога.

Самоосвіта не повинна зводитися до ведення зошитів, написання доповідей та оформлення барвистих папок, стендів, а має бути стимулом як для підвищення професійної майстерності педагога і розвитку його особистості, так і для підвищення якості дошкільної освіти.

Алгоритм роботи над проблемою самоосвіти, фахового самовдосконалення педагогів:

• Вибір індивідуальної теми самоосвіти, пов'язаної з науково-методичною проблемою ЗДО. Визначення термінів, мети і завдання.
• Складання плану роботи з підвищення професійного рівня з індивідуальної теми самоосвіти на навчальний рік. Ведення щоденника з підвищення професійного рівня. 
• Систематичне вивчення психолого-педагогічної та методичної літератури з обраної теми самоосвіти (робота в бібліотеках із книгами, періодичними виданнями).
• Ведення власної картотеки з досліджуваної проблеми.
• .Активна участь педагога в роботі науково-практичних конференцій, семінарів, методичних об'єднань, творчих груп, педрад, дискусій тощо.
• Збір, накопичення й зберігання відомостей, фактів, висновків; підготовка виступів, відкритих заходів. Створення теки з матеріалами самоосвіти.
• Ведення поглибленої роботи з дітьми за обраною темою самоосвіти. Вибір і розробка моделей, інноваційних технологій педагогічної діяльності. Впровадження інновацій у практику своєї педагогічної діяльності.
• Аналіз та оцінювання результатів індивідуального досвіду роботи над індивідуальною темою (проблемою), формування висновків і пропозицій.
• Створення портфоліо за темою самоосвіти.
• Творчий звіт педагога з проблеми самоосвіти (на засіданні педагогічної ради, на методичному об'єднанні тощо).

Узагальнення результатів самоосвіти педагога:

• Традиційні: доповідь; виступ на семінарі, педагогічній раді, на засіданні методичного
• об'єднання; розробка пакету навчально-плануючої документації; створення комплектів дидактичного, роздавального матеріалу з проблеми; створення пам'яток, порадників; створення збірників інструкційно-технологічних карток;   створення збірників практичних, контрольних занять; тощо. Інноваційні:  портфоліо; освітній проект; розробка електронних занять, ігрових посібників; розробка пакету тестового матеріалу на електронних носіях; створення особистої web-сторінки; створення електронного каталогу літератури; створення слайдової презентації з проблеми; створення електронного навчально-методичного посібника; тощо.
• Науково-методичні: методичний посібник; авторська програма; навчальний посібник;
• методичні рекомендації; методичний чи діагностичний кейс; створення термінологічного словника;
• творчий звіт; видавнича діяльність (статті до фахових видань, публікації, обмін досвідом на сайті ДНЗ); науково-методична розробка.

Форми творчого звіту:

• реферат на тему самоосвіти (для молодого педагога, який працює в дошкільному закладі і має стаж роботи до 3-х років);
• консультація-полілог;
• семінар-практикум;
• дискусія;
• колективний перегляд педагогічного процесу;
• виставка-ярмарка педідей;
• майстер-клас;
• створення парціальних (авторських) програм;
• виставка-презентація кращих дидактичних матеріалів з проблеми самоосвіти;
• представлення матеріалів на конкурсах різних рівнів;
• презентація портфоліо, ППД, методичної розробки тощо.

 Документація з проблеми самоосвіти:

• План роботи з проблеми самоосвіти. Щоденник з підвищення професійного рівня. Короткий опис досвіду роботи з проблеми.
• Виступи з проблеми самоосвіти.
• Методичні напрацювання, пов'язані з темою самоосвіти.
• Список літератури за темою самоосвіти .
• Е -Портфоліо.